Сьогодні, 11 травня 2014 року, в Донецьку та області проходить так званий «референдум про визнання незалежності Донецької Народної Республіки». Я спробував дізнатися, що ж це за захід і пішов для цього на виборчі дільниці, які знаходяться недалеко від мого будинку.
Кілька днів тому до нас додому прийшов 2 «запрошення» на цей самий «референдум», хоча за цією адресою проживає 3 людини. Звичайно, імен, прізвищ та адреси, як на запрошеннях на вибори , на цих листівках не було. «Голосувати» нам пропонувалося за адресою вул. Арктики, 5, ПК ім. Кірова.
Близько 11 години я з батьками прийшов в ПК ім. Кірова. Мене, відверто кажучи, здивувала досить велика кількість людей, які прийшли, щоб взяти участь у цьому заході.
Перед палацом культури стояло кілька людей з бейджиками ДНР, люди з георгіївськими стрічками, з яким мирно розмовляли 2 міліціонери .
Безпосередньо в ДК нам вдалося поспілкуватися з одним із спостерігачів. Спочатку він з недовірою поставився до людей з камерою і попросив журналістське посвідчення. Мій тато пред'явив йому «корочку». Спостерігача здивував рік видачі - 1995, але після пояснення, що це посвідчення «Національної спілки журналістів України», він пішов на контакт.
Відповідаючи на мої запитання, чоловік сказав, що він сам і решта - «спостерігачі від народу». Коли я запитав від якого, він трохи зам'явся і сказав, що у нього донецька прописка і тут всі з Донецька. Ніяких спостерігачів від інших регіонів і, тим більше, держав не було.
Наш новий «знайомий» розповів, як формувалися списки.
«Списки згідно паспорту, прописка. Вони записують за наявності паспорта, прописка, серія, номер», - сказав він. З чого можна зрозуміти, що до сьогоднішнього дня ніякі списки не формувалися, тобто який реально відсоток від проживають у нашому мікрорайоні, проголосував сьогодні, ми навряд чи дізнаємося.
Коли ми стали питати у спостерігача що ж потім, він сказав що «потім, буде потім», підтвердивши тим самим, думки про те, що «Донецька Народна Республіка» діє ситуативно і не має особливих планів на майбутнє.
На ділянці ми не помітили кабінок для голосування, люди ставили позначки в «бюлетенях» прямо на столах, які стояли поруч із урнами. Самі урни прозорі, герби України заклеєні листками, на яких надрукований прапор ДНР. Також я звернув увагу на те, що урни були запечатані звичайними паперовими стрічками, на яких стояли якісь печатки.
На виході з ДК я спробував поспілкуватися з людьми, які, скоріш за все, представляли ДНР, але жоден з них не погодився говорити на камеру.
Після цього ми відправилися в школу № 132, в якій також знаходиться «виборча дільниця». Тут уже людей було на багато менше. Але на вході стояли 2 людини в камуфляжі, на шевронах у них була нашита символіка ДНР, у одного з них ми помітили мисливську рушницю за плечем.
У самій школі ситуація була схожа на попередню. Урни виглядали так само, кабінок для голосування не було.
Загалом, звичайно, те дійство, яке ми бачили сьогодні, носить, м'яко кажучи, сумнівний характер. Хто може визнати цей «референдум», я толком не розумію, адже спостерігачі є тільки від ДНР, і процес голосування не вселяє довіри. По суті, з таким же успіхом можна провести референдум про приєднання Донецької області до Середзем'я або Вестеросу, а «потім вже буде потім».
Немає коментарів:
Дописати коментар